З 14 травня 2018 року з локомотивного депо “Кременчук” почався “італійський” страйк: робота не припиняється, але локомотиви приймають чітко за тими інструкціями, згідно з якими локомотивні бригади повинні працювати. Згодом до страйку приєдналися локомотивні депо Кривого Рогу, Запоріжжя, Тернополя, Дарниці, Коростеня, Миронівки та Полтави. Основна вимога страйкуючих – підняття зарплати залізничникам до €1000. Далі йдуть вимоги до УЗ привести рухомий склад в належний стан, припинити скасування пасажирських поїздів та до Верховної Ради – внести зміни до законодавства про пенсійне забезпечення (повернути колишній коефіцієнт обчислення пенсій).
Але це не перший страйк з подібними вимогами. Згадати все нам допоможе пошукова система Гугл.
20 червня 2017 року (страйк) – локомотивне депо “Кременчук”. Головна вимога – підвищити зарплату вдвічі, додаткова – привести рухомий склад в належний стан.
28 березня 2017 року (страйк) – локомотивне депо “Кременчук”. Головна вимога – підвищити зарплату вдвічі, додаткова – привести рухомий склад в належний стан.
11 жовтня 2016 року (мітинг) – Міністерство інфраструктури. Головна вимога – підвищити зарплату вдвічі, додаткова – привести рухомий склад в належний стан.
У 2012 та 2014 роках були мітинги зі схожими вимогами й попередженням почати “італійський” страйк. 2012 рік був виборчим і Москалець Сергій Іванович балотувався по одномандатному виборчому округу №146. По 2014 – подробиці відсутні.
24 листопада 2011 року – відбулися екстрені збори трудового колективу, на яких машиністи і працівники депо “Кременчук” вимагали керівництво Південної залізниці забезпечити їх роботою.
Отже, це третій страйк з вимогою підвищити зарплату вдвічі. Щось пішло не так у перші два рази…
Для початку потрібно пояснити один нюанс роботи Укрзалізниці. Для прикладу, візьмено ділянку Полтава-Кременчук-Знам’янка. На цій ділянці керувати локомотивами можуть як бригади локомотивного депо “Кременчук” так і локомотивних депо “Полтава”, “Знам’янка”, можливо – “Харків-Основа, Жовтень, Сортувальний”, “Гребінка” й ще якихось депо. Тому страйк локомотивного депо “Кременчук” не зупинить рух вантажів та пасажирів. Уповільнить, створить тимчасові труднощі, але не зупинить! Що й довели перші два страйки у 2017 році. Цьогорічний страйк закінчиться з тим же самим результатом, що й попередні два.
Великою мірою, після електрифікації ділянки Полтава-Кременчук-Користівка й майбутньої електрифікації Потоки-Золотнішино локомотивне депо “Кременчук” як основне (мають приписний парк рухомого складу, за яким здійснюється контроль і ремонт у плановому порядку), не потрібне. У 2011 році у УЗ вже були наміри переформатувати депо й зробити “оборотним”, в якому проводиться тільки підготовка локомотивів до проходження з потягами в напрямку основного депо. Але УЗ пішла на зустріч трудовому колективу й залишила депо основним й навіть передала до нього 12 електровозів ВЛ-80 серій “К” та “Т” (повний список локомотивів приписки ТЧ-6 Кременчук знаходиться за посиланням). Вважаю, що цього разу УЗ вчинить по-іншому.
Й маю єдине питання до страйкуючих: що змусило вас після попередніх страйків працювати далі не за інструкцією? Адже технічний стан локомотивів не змінився за ті кілька днів, що ви страйкували.
У підсумку, мій прогноз наступний: майбутня акція локомотивного депо “Кременчук” буде з минулого, а саме – з вимог дня 24 листопада 2011 року…
PS. Щоб уникнути пересудів, зазначу: я розумію й підтримую вимоги страйкуючих про підвищення зарплати та приведення рухомого складу до належного стану. Адже, з 1995 року, коли я останній раз працював на залізниці (ТЧ-10 Південної залізниці) рухомий склад не став новіше. Вже на той час були підстави у локомотивних бригад почали працювати за інструкцією й цим зупинити весь рух поїздів. Та й заробітна плата бажає бути кращою як для таких умов праці. Але після двох невдалих страйків потрібно робити висновки, а не втретє наступати на тіж самі граблі. Четвертого шансу, найімовірніше, не буде.
Вимоги страйкуючих від 28 березня 2017 року
Вимоги страйкуючих від 28 березня 2017 року
