Не так давно спілкувався з європейськими студентами, їх дуже цікавило, чому так багато бурятів було контрактниками в московитській армії. І пояснюючи їм нашу ситуацію раптом зрозумів, що багато журналістів, блогерів тощо намагаються на це питання відповісти поза контекстом нашої ситуації в Бурятії. Це справи не давно минулих днів, а минулих 10-15 років, більшість учасників живі, здорові та роблять кар’єри.
історія
Кременчук у роки Другої світової війни
В Дорогу!
1-го березня 1942 року, моя частина — “Відділ Пропаганди України”, — що до цього часу стояла постоєм в Рівному на Волині, одержала наказ від “Командуючого Україною”, генерала Кітцінґера, перебратись на новий постій до Кременчука, де од того часу була “штафета”, “Відділу У.-3”. Штафета, що позначувалась військовою абрев’ятурою: “Проп. Абт.” перейшла на новий постій у Запоріжжі, а на її місце довгою валкою вантажних та особих автомашин, в перших днях березня 1942 р. перекочувала централя, тобто: “Проп. Абт. У”., при якій я сповняв обов’язки перекладача, (дольмечера), воєнного звітодавця (“кріґс-беріхтер”) та помічника керівника пресової ґрупи — зондерфюрера “К” (в ранзі сотника) — Германа Бреннера, молодого, інтелігентного та ввічливого до українців і до українських справ німця — професійного журналіста зі Штутґарту.
Continue reading…Кременчуцька ГЕС: штрихи до історії будівництва
25 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР затвердила постанову про будівництво Кременчуцької ГЕС. Через п’ять років – восени 1959 року, перші два агрегати КремГЕС дали перший струм. Ця подія, швидше символічна, ніж економічно і технологічно доцільна, була сповнена урочистістю та тривалими й хвилюючими для будівельників очікуваннями. А наступного, 1960 року, запрацювали всі 12 гідроагрегатів електростанції. Запуск у дію могутньої ГЕС, що тоді сприймалося як “перемога над природою”, отримання перших тисяч кіловатів електроенергії спричинили пишні заходи за участю тогочасного керівника держави М.С.Хрущова. Мови про те, що будівництво ГЕС та створення велетенського штучного водосховища призвели до неймовірних людських трагедій, завдали непоправної шкоди екосистемі середнього Дніпра, знищили сотні відомих пам’яток матеріальної та духовної культури українського народу, та безлічі – невідомих, не велося.
Continue reading…Як Україна здобула незалежність
У Національному музеї історії України зберігається титульна сторінка чернетки Акта проголошення незалежності України. Її вранці 23 серпня 1991 року написав Левко Лук’яненко у співавторстві з Леонтієм Сандуляком.
Кременчук у роки Другої світової війни. Частина 3
Після вщент зруйнованих московитами Маріуполя, Лисичанська, Сєвєродонецька та інших міст та сіл України, гадаю, більше ніхто не скаже та не напише у підручниках, що у роки Другої світової війни Кременчук та інші міста та села України було зруйновано німцями.
Кременчук у роки Другої світової війни. Частина 2
Тематична підбірка світлин на тему “Авіаналіт совітів на окупований німцями Кременчук, 1941 рік”
Українці в “боротьбі” з фіно-уграми
Я не приховую від українців, що я ерзя за національністю, хоч і маю українське громадянство. Моя рідна мова ерзянська, хоч я і вивчив українську. Водночас я не приховую від ерзян своєї любові до України, яка стала для мене другою батьківщиною, не приховую любові до українського народу.